Фіра Людмила Степанівна

У 1976 році закінчила біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю "Біохімія. Викладач біології та хімії".З 1976 по 1978 роки працювала молодшим науковим співробітником лабораторії коригуючої терапії злоякісних пухлин у Львівському державному медичному інституті. З 1978 року по теперішній час працює у Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я.Горбачевського. За час роботи в університеті працювала старшим лаборантом, молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, асистентом, доцентом кафедри біохімії. У 1988 році під керівництвом професора Гонського Я.І. захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 03.00.04 – біохімія.

З 2003 року по теперішній час працює на фармацевтичному факультеті. У 2003 році захистила докторську дисертацію на тему "Метаболічні порушення в організмі щурів, уражених нітритом натрію, тетрахлорметаном та низькими дозами радіації, та шляхи їх корекції" за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. У 2004 році отримала вчене звання професора. У 2006 році закінчила Національний фармацевтичний факультет за спеціальністю "Фармація", кваліфікація – провізор.

З 2003 р. по 2009 рік завідувала кафедрою фармакогнозії з медичною ботанікою, з 2009 по 2013 рік – завідувала кафедрою фармацевтичної хімії. З вересня 2013 року є завідувачем кафедри фармації Навчально-наукового інституту післядипломної освіти.

Під керівництвом Фіри Л.С. виконано 6 кандидатських дисертаційних робіт (2 зі спеціальності 03.00.04 – біохімія, 3 зі спеціальності 14.03.05 — фармакологія та 1 зі спеціальності 14.03.04 – патологічна фізіологія). На даний час під керівництвом Фіри Л.С. виконується 3 кандидатських дисертації та одна дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Є автором і співавтором понад 150 навчально-методичних та наукових публікацій. За останні 5 років отримано 5 патентів на корисну модель та є автором 4 інформаційних листів.

Сфера наукових інтересів – дослідження порушень метаболізму в організмі тварин за умов ураження печінки та міокарду хімічними, фізичними та біологічними токсикантами, пошук нових засобів рослинного походження з антиоксидантними, протизапальними, гепато- та кардіопротекторними властивостями та фармакокорекція токсичних уражень печінки та кардіопатій ішемічного генезу.